ознаки літературної мови правильно визначено в рядку

Унормованість літературної мови передбачає наявність у ній чітких, обов'язкових правил вимови звуків, наголошування, вживання слів, творення та використання граматичних форм, синтаксичних конструкцій тощо. В українській літературній мові виробились стабільні мовні норми, які встановлюють найтиповіше і найхарактерніше в мовному вжитку. Мовна норма - це сукупність правил реалізації мовної системи, прийнятих на певному етапі розвитку суспільства як взірець. Літературна норма виконує важливі суспільні функції - вона забезпечує взаєморозуміння членів суспільства, полегшує процес спілкування.

Найістотніші ознаки літературної мови. Мова є однією з найістотніших ознак нації і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. Хто якою мовою думає, той до того народу належить (В. Даль). Українська мова - єдина національна мова українського народу. Літературна мова - це унормована, регламентована, відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона вважається найвищою формою існування мови. Літературна мова характеризується такими ознаками: ^ унормованістю

1.Літературна мова і її ознаки. ітературна мова – це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує основні сфери діяльності, культурні потреби народу, художньої літератури, періодичних видань, радіо, науки, державних установ. Вона має дві форми – усну (усне мовлення розраховане на слухове сприйняття, яке швидко проходить і дослівно його повторити важко) й писемну (розраховане на зорове сприйняття; його можна відтворювати незліченну кількість разів). На думку Русанівського, мова того чи іншого народу досягає свого найвищого розвитку, коли перетворюється в літературну і обс.

Найістотніші ознаки літературної мови. 2. Мовні норми. Види мовних норм сучасної української літературної мови. Виконайте тестові завдання з теми: 1. Ознаки літературної мови правильно визначено в рядку: а) традиційність, переконливість, інтонаційність, розмовність; б) точність, лаконічність, достовірність, доречність; в) наддіалектність, поліфункційність, унормованість, стильова диференціація; г) етнічність, самобутність, територіальна належність, первинність. 2. Сукупність правил передачі звукової мови на письмі – це: а) орфоепічні норми; б) орфографічні норми; в) морфологічні норми; г) акцентуаційні норми.

Літературна мова – це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності. За функціональним призначенням – це мова державного законодавства, засіб спілкування людей у виробничо-матеріальній сферах, мова освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації. Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності. Усна форма обслуговує безпосереднє спілкування людей,.

Мовна норма, варіанти норм. Поняття літературної мови. Тема 1.2 Літературна мова. Літературна мова – це унормована, регламентована,відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Унормованістю (наявність усталених мовних норм). 2. Акцентуаційні- норми правильного наголошування. В українській мові наголос вільний, різномісцевий і рухомий, тобто може падати на будь- який склад слова і замінювати своє місце в однокореневих словах або у формах одно й того ж слова: збѝтки – збитко̀вий, прийма̀льня – приймѝ, будува̀ти – буду̀ю, бага̀ж – багажѐм.

Однією з головних ознак літературної мови є мовна норма. 1. Норма літературної мови – це сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування в певний період розвитку мови і суспільства. Наприклад, в українській мові дзвінкі приголосні в кінці слова та в середині не оглушуються: книжка, зуб, ріж. Неправильна вимова звуків може порушити зміст думки: гриб, грип. Потрібно правильно наголошувати слова, оскільки наголос може розрізняти значення слів (атлас - атлас), а також різні форми слів (руки не подасть (Р.в.); руки лежали на колінах (Н.в.); насипати (недоконаний вид); насипати – (доконаний вид).

4. Орфоепічний словник української мови (2001 р.). Відповідь:1, 3. Правильно дібраний український відповідник у таких рядках: 1. Принимать участие – брати участь. 2. Разработать мероприятие – розробити міроприємство. 3. Сдавать экзамены – складати екзамени. 4. Вовлекать в работу – включати в роботу. Відповідь:1, 3. Вислови нормативні у таких рядках: 1. Сильна головна біль. 2. Старший за мене. Відповідь:1, 4. Правильно поєднані числівники з іменниками у таких рядках: 1. П’ять кілограмів, чотири учасники, півтора місяця. 2. П’ять кілограм, чотири учасника, півтора місяці.

Найістотніші ознаки літературної мови. Мовні норми..6 II. Основи культури української мови….9 2.1. 5. Знайдіть рядок, де всі слова вжито правильно: а) слід відмітити, що в публікації йдеться мова про цікаві факти з життя рослин; б) до особового листка обліку кадрів додається довідка з місця роботи; в) моя автобіографія дуже цікава; г) дякую всіх, що прийняли участь у цікавому заході. 6. Укажіть речення, у якому немає помилок у слововживанні: а) голова оголосив порядок денний зборів; б) акт являється документом, який ґрунтується на конкретних доказах . 5. Визначте правильний варіант перекладу мовної формули «Ставить в известность»: а) доводити до відома; б) ставити до відома. етикетної.

► Згадайте, що таке мовні норми. Які ознаки вони мають? ► Де зібрано закони писемної мови? Матеріал для вчителя. Висока культура мовлення, як складова гармонійної особистості, передбачає вміння правильно розмовляти і писати, активно і творчо застосовувати мовні знання відповідно до мети й умов спілкування. Цього можна досягти вмілим і доцільним уживанням слів, різноманітних синтаксичних конструкцій, а в усному мовленні — багатством інтонації. ► Визначте характер помилок у поданих конструкціях, підберіть правильний варіант. Хочеться сказати кілька зауважень з приводу прочитаної доповіді. Звернемо увагу до легенди про Данко. ► Складіть текст про літературну норму з п’яти рядків за схемою

Літературна мова характеризується такими найголовнішими ознаками: · унормованість; · стандартність . Унормованість літературної мови передбачає наявність у ній чітких, обов’язкових правил вимови звуків, наголошування, вживання слів, творення та використання граматичних форм, синтаксичних конструкцій тощо. В українській літературній мові виробились стабільні мовні норми, які встановлюють найтиповіше і найхарактерніше в мовному вжитку. Мовна норма– це сукупність правил реалізації мовної системи, прийнятих на певному етапі розвитку суспільства як взірець. Літературна норма виконує важливі суспільні функції – вона забезпечує взаєморозуміння членів суспільства, полегшує процес спілкування.

Найістотніші ознаки літературної мови. Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східного наріччя, ввібравши в себе окремі діалектні риси інших наріч. Зачинателем нової української літературної мови був І.П. Котляревський - автор перших високохудожніх творів українською мовою ("Енеїда", "Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник"). Основоположником сучасної української літературної мови по праву вважають Тараса Григоровича Шевченка. Саме він уперше "своєю творчістю підніс її на високий рівень суспільно-мовної і словесно-художньої культури, заклав основи для розвитку в ній наукового, публіцистичного та інших стилів літературної мови.

7.Літературна мова характеризується такими ознаками: а) унормованістю, наддіалектністю, точністю, логічністю; б) наддіалектністю, унормованістю, уніфікованістю, стилістичною диференціацією . в) норми літературної мови. 12.Сукупність правил передачі звукової мови на письмі - це: а) орфоепічні норми . Почему болеть не правильно? Почему зубную боль устранить сложно при помощи Комплекса «СВЕТЛ»? Что принято делать для поддержания здоровья?

Найістотніші ознаки літературної мови. 3. Специфіка мови професійного спілкування. 4. Мовні норми. § правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного вирішення проблем і завдань у професійній діяльності; § сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового й наукового стилів; § скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети; § складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку