література як словесно образне мислення

Наочно-образне мислення - це вид мислення, який відбувається на основі образів уявлень, перетворення ситуації в план образів. Цей різновид мислення виявляють поети, художники, архітектори, парфумери, модельєри. Значення цього мислення полягає в тому, що за його допомогою повніше відтворюється різноманітність характеристик об'єкта, відбувається встановлення незвичних поєднань предметів та їхніх властивостей. У простій формі це мислення виникає в дошкільному віці. Особливістю абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на поняття, судження, з допомогою логіки, не використовуючи емпіричних даних. Р. Декарт висловив таку думку: "Я мислю, отже, я існую".

Цей матеріал містить як теоретичний, так і практичний матеріал з теми образного мислення. Детально описується визначення, що собою являє образне мислення, які є види образного мислення, як розвивати образне мислення. Подано практичні вправи на розвиток образного мислення. окремо надаються поради Школи Ейдетики. Матеріал стане у пригоді вчителям початкових класів.. Інші методичні матеріали на урок Психологія скачати.

Ми́слення — процес перетворення фактів, інформації, емоцій тощо на цілісне й упорядковане знання. Мислення є фундаментальною властивістю людини, і через цю фундаментальність йому важко дати означення, спираючись на простіші поняття. Консенсусу щодо того, як визначити та розуміти мислення немає. Діалектичний матеріалізм, використовуючи ленінську теорію відображення, визначає мислення як процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їхніх істотних.

4. Відмінності між мовою і мисленням. ЛІТЕРАТУРИ. Білецький А. О. Про мову й мовознавство. – К., 1996. б) технічне (практично-дійове); в) поняттєве (словесно-логічне). Чуттєво-образне мислення – мислення конкретними образами, картинами (в мозку прокручується своєрідний фільм). Воно притаманне не тільки людині, а й вищим тваринам – собакам, кішкам, мавпам тощо. Уявіть собі таку картину. Чуттєво-образне мислення властиве всім людям, а особливо представникам творчих професій (письменникам, художникам, артистам, режисерам, балетмейстерам тощо). Існування цього типу мислення переконливо заперечує поширену донедавна думку, що мислення протікає тільки в словесній формі.

Словесно-логічне мислення починає розвиватися ще в дошкільному віці. Спочатку здійснюється перехід від наочно-образного мислення до конкретно-понятійному, коли діти оперують поняттями, що мають конкретне значення, і відбувається це на стадії формування у дітей конкретних операцій. Змістом мислення старшого дошкільника з нормальним зором є не тільки предмети і явища навколишнього світу, які він сприймає і з якими діє. Йому вже доступні словесні описи (розповіді, казки), він розуміє зображення ситуації на картині. Діти можуть виокремлювати не тільки зовнішні властивості предметів, а й деякі істо.

У психології одним із перших ви-ділено словесно-логічне мислення. Це мислення досі виділяється як один із основних, що характеризується використанням понять, логіч-них конструкцій, які функціонують на основі мови, мовних засобів [34]. Водночас виділяється наочно-дійове мислення, воно існує і у лю-. 32. У психології виділяється також як самостійний вид образне (чи наочно-образне) мислення. Функції образного мислення пов’язані з уявленням ситуацій і змінами в них [34]. У психологічній літературі використовується ще декілька «парних» класифікацій [34]. Наприклад, розрізняють теоретичне і практичне мислення за типом вирішення завдань і зумовлених звідси структур-них і динамічних особливостей.

Наочно-образне (образне, просторове) мислення – це розв’язування задач шляхом ідеального перетворення їх умов. Дитина чотирьох-шести років, не маючи можливість діяти практично, здатна оперувати образом об’єкта, що викликав інтерес. Проте він ще не виходить за межі її сприйняття. Словесно-логічне мислення – це провідний засіб теоретичного освоєння дійсності, що інтенсивно формується під час оволодіння дітьми науковими поняттями в процесі навчання. Воно має вигляд міркування, і здійснюється шляхом таких мислительних дій, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, абстрагування, порівняння.

Закоркування мислення (шперунг) - блокада розумової дiяльностi, яка виникає епiзодично. Суб'єктивно хворі вiдчувають пустку в головi, перерву у думках. Свiдомiсть при цьому не втрачається, оскiльки зберiгаються спогади про такi стани. Спостерiгаються шперунги при шизофренiї, їх вважають високо специфiчними для цього захворювання. Ментизм (мантизм) - мимовiльне виникнення нецiлеспрямованого потоку думок, спогадiв, уявлень, змiст яких, як правило, погано запам'ятовується. Астенiчний ментизм може виникати у здорових людей напередоднi iспитiв, у його виникненнi провiдна роль належить вто.

Формою наочно-образного мислення є також візуальне мислення – розв’язання задач шляхом активного оперування зоровими образами об’єктів. Є цілий клас задач, які потребують саме такого мислення. Простим прикладом тут може бути задача на визначення кількості сторінок, які прогриз черв’як у двох томах зібраних творів, що стоять поруч у книжковій шафі. Словесно – логічне мислення – провідний засіб теоретичного освоєння дійсності, що інтенсивно формується під час оволодіння дітьми науковими поняттями в процесі навчання. Воно має вигляд міркування і здійснюється шляхом таких мислитель них дій, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння.

Наочно-образне мислення характеризується тим, що завдання за своїм змістом є образним матеріалом, маніпулюючи яким, людина аналізує, порівнює чи узагальнює істотні аспекти в предметах та явищах. Наочно-образне мислення значно розширює пізнавальні можливості особистості, дає змогу їй змістовніше і різноманітніше відображати реальність. Великі можливості цього різновиду мислення виявляються, зокрема, в образотворчому мистецтві. Словесно-логічне, або абстрактне мислення відбувається в словесній формі за допомогою понять, які не мають безпосереднього чуттєвого підґрунтя, властивого сприйманню та уявленню.

Художнє мислення — поширена серед літературознавців назва синтезованого психічного процесу митця, результатом якого є мистецькі твори, що мають естетичну вартість. Психологи, характеризуючи мислення індивіда як процес пізнавальної діяльності, який узагальнює дійсність і відбувається у формах понять, суджень, умовиводів, визначають разом з тим такі його різновиди: інтуїтивне, наочно-діяльне, наочно-образне, практичне, словесно-логічне, творче, теоретичне. Психічний процес, який приводить… читати більше. →.

Мистецтво може бути як відображенням дійсності так і цілком новою дійсністю У першому випадку митецький твір розглядають як копію дійсності а в. Швейцарський психолог Карл Густав Юнг розглядав твір мистецтва не лише як. Мистецтво задовольняє естетичну потребу людини За рецепторною класифікацією виділяють такі види мистецтва слухові.

Ключові слова: розвиток мислення, миследіяльність, конкретно-образне мислення, наочно-образне мислення, асоціативно-образне мислення, абстрактно-образне мислення. Аннотация. В статье обсуждается проблема существования различных «типов» образного мышления в процессе обучения. Ключевые слова: развитие мышления, мыследеятельность, конкретно-образное мышление, наглядно-образное мышление, ассоциативно-образное мышление, абстрактно-образное мышление. Abstract. In article is discussed problem of existence different «types» figurative thinking in process of the education.